词典
毛丁的意思
毛丁
拼音máo dīng
注音ㄇㄠˊ ㄉ一ㄥ
词语解释
毛丁[ máo dīng ]
⒈ 清代的一种人头税。
引证解释
⒈ 清 代的一种人头税。
引《清史稿·郑成功传》：“省英 为宣慰使，督各郡钱粮，令人月输银五分，曰‘毛丁’。”
相关词语
- zī máo髭毛
- zōng máo椶毛
- wǔ dīng武丁
- wǔ dīng五丁
- dīng líng丁玲
- zào dīng灶丁
- zhèng dīng正丁
- zhōng dīng中丁
- zhà máo炸毛
- xián máo挦毛
- cuì máo倅毛
- zhuā zhuàng dīng抓壮丁
- zī máo ér髭毛儿
- máo yī hǎn毛依罕
- zhuī máo锥毛
- zhuàng dīng壮丁
- zhuā dīng抓丁
- mián máo棉毛
- zōng máo鬃毛
- zōng máo棕毛
- xián máo dǎo bìn挦毛捣鬓
- wèi shí yī dīng未识一丁
- wén sōu dīng jiǎ文搜丁甲
- zhǔ máo lí lǐ属毛离里
- zhòng máo cuán qiú众毛攒裘
- dīng guǒ xiān丁果仙
- zhān shàng tuō máo毡上拖毛
- wú máo dà chóng无毛大虫
- zhòng máo fēi gǔ众毛飞骨
- bó bó dīng孛孛丁